код відповіді

1) розпізнавальний сигнал відповідача

2) індекс розпізнавання у коді відповідача

1) код, шифр; кодекс, звід законів

2) кодувати, шифрувати; кодифікувати

•

- code breaking

1. n

1) панель; фільонка

2) вставка в сукню

3) список, перелік

4) юр. список (журі) присяжних засідателів

5) список лікарів страхкаси

6) список хворих лікаря із страхкаси

7) особовий склад; персонал; комісія

8) група фахівців — учасників публічної дискусії

9) артисти — учасники вікторини (по телебаченню, радіо)

10) панно; тонка дошка для живопису

11) дошка для тіста; кравецька дошка

12) переносна загородка

13) фотографія довгого вузького формату

14) смужка паперу (пергаменту)

15) шибка

16) плита тротуару (бруківки)

17) сідельна подушка

18) юр. підсудний, обвинувачений

19) розподільний щит; приладова панель; щиток

20) ав. секція крила; сигнальне полотнище

21) друк. проміжок між бинтами

2. v

1) обшивати панелями; вставляти фільонки

2) оздоблювати смужками іншої тканини (іншого кольору)

3) юр. складати список присяжних засідателів

4) юр. включати до списку присяжних засідателів

5) шотл., юр. обвинувачувати

6) рідк. сідлати

* * *

1) панель; фільонка

2) декоративна вставка або смужка ( на одязі)

3) список, перелік; юp. список присяжних засідателів; юp. журі присяжних засідателів; список лікарів страхкаси; список хворих страхового лікаря; особовий склад, персонал; комісія; список позначок у словнику

4) група фахівців ( для публічного обговорення суспільно важливого питання); учасники радіо- або телепередачі ( дискусії або відповідей на питання)

5) тонка дошка для живопису, панно; дошка для тіста, кравецька дошка; переносна загородка; cпopт. бар'єр у вигляді рами або плоту

6) фотознімок довгого вузького формату

7) смужка пергаменту або паперу

8) частина шибки в рамі; частина вітража з окремим малюнком

9) площина тесаного каменю

10) плита тротуару або бруківки

11) клапоть тканини, який підкладається під сідло; пітник; сідельна подушка

12) дiaл.; юp. підсудний, обвинувачуваний

13) cпeц. розподільний щит, пульт; приладова панель; щиток

14) aв. секція крила

15) aв. сигнальне полотнище

16) гipн. виїмкове поле; гірничий цілик

17) пoлiгp. проміжок між бинтами

18) соціол. група опитуваних

1) обшивати панелями; вставляти фільонки

2) оздоблювати декоративною смужкою або вставкою

3) юp. складати список присяжних засідателів; включати до списку присяжних засідателів

4) дiaл.; юp. обвинувачувати, висувати обвинувачення

5) сідлати

1) ключ (тж. перен.); розга́дка, код

2) підрядко́вий пере́клад; ві́дповідь до зада́чі тощо

3) муз. ключ; тона́льність, тон

4) висота́ го́лосу

5) жив. тон, відті́нок ( у барвах)

6) кла́віша; pl клавіату́ра

7) тех. клин, шпо́нка

8) ел. ключ, кно́пка, перемика́ч

9) attr. головни́й, ключови́й, основни́й; керівни́й, провідни́й, кома́ндний

••

1) замика́ти ключе́м

2) тех. закли́нювати; закріпля́ти кли́ном (шпо́нкою)

3) муз. настро́ювати

4) рад. працюва́ти ключе́м

•

- key up

ТЕКСТ ( від лат. textum - сплетіння, побудова, зв'язок) - знаково-мовна реалізація певної системи інформації. З погляду семіотики, Т. - лінійна послідовність знаків, задана певними культурними кодами. Залежно від характеру кодів, Т. можуть бути письмові (алфавітні, піктографічні, формульно-математичні тощо), усні, технотронні (задаються за допомогою засобів радіо, звукозапису, машинної пам'яті). Т. передбачає певну мову та виступає її практичним втіленням. Мова задає репертуар знаків Т., способи утворення з них виразів, правила оцінки, вибору, читання, а також правила перетворення. Останні визначають зв'язки мовних одиниць. За ступенем зв'язку мовних одиниць та наближеністю породжуваних ними конструкцій Т. діляться на контексти. Перетворення контекстів виявляє, як їхній інваріант, інформаційно-смисловий аспект Т. Відповідно Т. характеризується планом змісту та планом вираження. З філософського погляду, Т. виступає як матеріальна оболонка ідеальних результатів людської діяльності.

Хвильовий (Фітільов), Микола Григорович (1893, с. Тростянці Харківської губ. - 1933) - укр. поет, прозаїк, культуролог, ідеолог укр. Відродження 1920-х рр., організатор низки мистецьких угруповань (ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТ-ФРОНТ, ж. "Літературний Ярмарок" та ін). Філософські погляди розвивав у художніх творах та публіцистиці під маскою державної комуністичної ідеології, за допомогою прийомів, названих ним "свідоме парикмахерство", "запах слова" та інших езопівських кодів, спираючись на близькі йому висловлювання офіційних ідеологів. Основною ідеєю публіцистики X. була візія азіатського ренесансу й пов'язана з нею концепція культурної революції в Україні. Україна завдяки своїй специфіці європейської колонії євразійської імперії може і повинна стати промотором ренесансу Азії. Для цього вона мусить сама вийти зі стану провінційного "Сонгороду". Іронічно перефразуючи революційні гасла типу "Дайош Європу", X. сформулював гасла "Дайош інтелігенцію, робітничий клас, Європу", "Геть від Москви" тощо. Це означало плекання інтелігенції й притягнення її до державобудівництва, українізацію робітництва і спілку його з селянством, підйом рівня мас до рівня культурної еліти, підйом рівня самої еліти до кращих взірців європейської культури, вироблення за допомогою цієї еліти психологічного типу укр. "фаустівської"лгодини. Ця концепція протиставлялася сталінсько-зміновєхівській концепції відродження великої імперії, творення автарксичного господарства, що базується на централізованій експлуатації мас, керованих новою ведучою верствою. Відповідна концепція культурної революції була протиставлена пролеткультівській та сталінській концепціям, спрямованим на нівеляцію культури до рівня маскультури та на звуження культури до технічних навичок. В основі історіософії і культорології X. лежить циклічна модель еволюції, подібна моделям "євразійців" Я. кщо євразійці спиралися на циклічні моделі Данилевського, Шпенглера, Леонтьєва, на солідаризм Муссоліні та соціал-дарвінізм Ніцше, то X. в основу своєї моделі поклав ідеосимвол Христа Я. к і Курбас, Тичина, X. належав до того ідейного напряму, що йде від Сковороди, ІОркевича, В. Соловйова, Бєлого, зближається з антропософією філософа-містика Штайнера. Символікою штайнерівської циклічної моделі еволюції людини до переображення її в духа Свободи просякнута вся апокаліптика X. Але в штайнерівську візію майбутньої культури "народу Христа" (Євразію) X. вніс ідею специфічної місії укр. народу в духовно-матеріальній еволюції людства. Практика й теорія вітаїзму, "акромантики" X. нерозривна з історіософією. Завданням епохи "горожанських воєн" є революція для духу, гармонізація - спираючись на силу одухотворення мистецтва, живого слова, евритмію Штайнера - розуму почуття і волі в приспаній імперією людині. Підпорядковані актуальним вимогам доби, політичні погляди X. видозмінювалися, але в основі своїй близькі соціалізмові Франка, Дрогоманова, боротьбістам, деяким течіям анархізму та робітничої опозиції. Переслідуваний режимом, X. покінчив із собою.